Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

Чи є в України приводи для занепокоєння щодо втрати безвізу з ЄС. Пояснює експертка

Кілька країн Європейського Союзу винесли свої оцінили роботу лібералізованого візового режиму з країнами Західних Балкан, Грузії, Молдови та України. Свої оцінки дали Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Італія та Словаччини, повідомило Радіо Свобода. Зазначалось, що Україна залишається приводом для занепокоєння зокрема через кількість заявників на надання притулку, а також показники, пов’язані з правосуддям та безпекою. Водночас президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр спростував інформацію про те, що окремі країни ЄС підняли питання про можливість скасування безвізового режиму з низкою країн, в тому числі Україною і Молдовою.

Аналітикиня громадської організації «Європа без бар’єрів» Катерина Кульчицька в ефірі Українського радіо прокоментувала, чи є в України приводи для занепокоєння щодо призупинення безвізу.

Про оцінку роботи візового режиму

На думку Брюсселя, «загалом Україна залишається приводом для занепокоєння. Кажучи конкретніше, йдеться про показники, пов’язані з правосуддям та безпекою, оскільки здається, що навіть за кілька років після скасування візового режиму проблеми в цій сфері зберігаються. Дійсно, навіть якщо національне законодавство було офіційно ухвалене, воно, схоже, не застосовуються повністю. Отже, беручи до уваги постійну відсутність дотримання дорожньої карти в цьому напрямку, ми могли б замислитися над варіантами, які слід розглянути, якщо ми не хочемо запустити механізм призупинення безвізового режиму для України».

Ці оцінки констатували те, що є насправді. Щороку всі країни Європейського Союзу готують моніторинговий звіт, як Україна та інші країни «Східного партнерства» та Західних Балкан виконують ті дорожні карти, які були підготовлені до безвізу і які є міграційні показники. Цього року перед тим, як видати новий звіт і зібратися разом на візовому комітеті, були виявлені позиції, які відповідають дійсності.

Не можу сказати, що те законодавство і ті норми, які прийняті до запровадження безвізу, наприклад, у сфері правосуддя та безпеки, виконуються повною мірою. І на це звернула увагу бельгійська сторона. Це ще один запит до наших органів влади задуматись над тим, що виконання має бути. У нас є старі зобов’язання і Україна має виконувати їх та дотримуватися правил, які ми запровадили. Ідеться і про судову реформу, і завжди є питання до антикорупційної політики в Україні та її ефективності.

Я вважаю, що це, звісно, є для нас сигнал, що Європейський союз і окремі країни ЄС уважно дивляться за виконанням Україною наших безвізових критеріїв і вони справді тримають руку на пульсі. І в разі якщо Україна зовсім відступить від своїх зобов’язань, то може бути відповідь. Але мені здається, що навіть у цьому звіті більше акцент був не на Україні, а на країнах Західних Балкан і Грузії. Тобто ЄС намагається дати чіткий сигнал, що вони можуть запустити механізм призупинення безвізу, якщо не буде відповіді країн на такі не дуже приємні та позитивні тенденції.

Наскільки питання міграції у цьому контексті є актуальним для відносин України та ЄС

За даними Німеччини, Грузія, Молдова та Україна були в десятці країн, вихідці з яких найчастіше порушували законодавство щодо іноземців минулого року.

У Німеччині це є актуальне питання і оскільки Німеччина є сильним гравцем в Європейському Союзі, то нам потрібно посилювати співпрацю і на міждержавному рівні конкретно з цією країною, щоб у майбутньому зменшувати цю неприємну статистику, щоб Україну не потрапляла туди.

За нашими дослідженнями, раніше Україна не входила в цей список. До Грузії завжди були питання після запровадження безвізу, Україна ж не була настільки високо. Є негативні тенденції, хоча все ж таки я вважаю, що це не є настільки критичною ситуацією. Це привід для співпраці, для діалогу, для посилення дії з боку української влади у сфері протидії організованій злочинності і протидії корупції, але це не є приводом для повного запуску механізму призупинення безвізового режиму.

В яких країнах найбільше мігрантів з України

Україна останніми роками була на перших місцях за кількістю осіб, які були зафіксовані як «неврегульовані мігранти». В країнах ЄС фіксували людей, в яких закінчився дозвіл на проживання та візи. Загалом по Європейського Союзу Україна була в топі країн, з яких приїжджали неврегульовані мігранти. Ми ніколи не вважали, що це наскільки проблема, тому що в порівнянні з тою кількістю осіб, які легально в’їжджали, кількість осіб, які нелегально перебували, була менш як 50 тисяч по всьому ЄС за весь рік, а тільки, наприклад, в Польщу могло в’їхати два мільйони українців. Тобто ці цифри завжди мізерними у порівнянні з легальними в’їздами. Звісно країни, які переважно фіксували нерегульованих мігрантів чи найчастіше давали відмову у в’їзді ― це країни, де найбільше українців, зокрема трудових мігрантів. Це такі країни, як Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія. Тобто на загальній карті виглядали завжди доволі оптимістично. І навіть якщо говорити про заявки про притулок до Чехії, про які йдеться у звіті, то було менше 400 заявок за рік.

Безвізовий режим між Україною та Європейським союзом почав діяти 11 червня 2017 року. Українці, які мають біометричні паспорти, можуть приїжджати в країни ЄС з діловою чи туристичною метою або в сімейних справах на термін до 90 днів протягом 180-денного періоду протягом року.

При в’їзді в Шенген, окрім біометричного паспорта, громадянам України необхідно мати підтвердження мети поїздки, місця проживання, наявність фінансових коштів, намір повернутися до місця постійного проживання, медичне страхування.

Цей режим не розповсюджується на осіб, котрі мають намір прибути до ЄС з метою працевлаштування чи навчання. Єдиною країною, законодавство якої передбачає, що негромадяни Євросоюзу, що перетнули кордон в рамках безвізу, мають право працювати є Польща.



Будьте первым, кто оставит комментарий!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *